Вступити до партії


Підтримка партії

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Історія створення партії

Історія створення партії

  Заможні громади  -  квітуча  держава!

Щодо  Політичної  партії  САМОВРЯДНА УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА,  ідеї,  яка   спонукала  її  створення,  перш   за  все  слід  зауважити,  що  будь-яка  демократична  країна,  яка дійсно  піклується  про народне волевиявлення  та забезпечує реальну участь громадян в  управлінні державними  процесами, створює для  цього всі необхідні  передумови і домагається  ефективної  роботи певних її  демократичних  інституцій. В цьому  її  прагненні  найважливішою дієвою  ланкою   є  інститут  місцевого  самоврядування. 

Сучасна світова  демократична  спільнота  розглядає  місцеве  самоврядування  як  форму  безпосереднього  народовладдя. Завдяки  їй народ  дійсно реалізує  свою  владу  на  основі  і  в  межах,  визначених  конституцією країни. Відтворює її шляхом самостійного та під свою  відповідальність  розв’язання  питань   місцевого  значення  саме   через  органи   місцевого  самоврядування. І   при  цьому  виходить   із  інтересів  громади, враховує  історичні  та  інші  місцеві  традиції. 

Теоретично-наукове  підґрунтя щодо   місцевого  самоврядування      було сформовано  та  розроблено  ще  у  першій  половині  ХІХ  ст. французьким державним  діячем-істориком  Алексісом де Токвілем, а  також  німецькими  вченими-юристами Лоренцо  фон  Штейном (1815-1890), Рудольфом фон  Гнейстом (1816-1895),  Паулем Лабандом  та  іншими. Але сама   ідея  самоврядування громадян має  набагато більшу  історичну сивину. Виникла  вона  ще  за часів Великої  Римської  імперії дві  тисячі  років  тому, коли Сенат  ухвалив  низку  законів,  якими було дозволено  громадянам  володіти  окремими   житловими  приміщеннями  в  міських  «багатосімейних»   будинках. В  середні  ж  віки,  в  захищених   стінами  містах-фортецях, які  були  притулком  від   нападів  супротивників  у  міжусобних  війнах, існували  певні  кондомініуми. Після  середньовіччя  аж    до  початку   двадцятого  століття ідея  загальної  власності,  а   отже  і  самоврядування  не  мала  особливої  гостроти. Але з  часом, а саме  на  початку  минулого  століття  в  Західній Європі  унаслідок  дефіциту  землі  в  містах  знову   почали  з’являтися   об’єднання  громадян,  власників житла – прообрази  сучасних  об’єднань  співвласників  багатоквартирних  будинків (ОСББ), житлово-будівельних  кооперативів (ЖБК). Потім  вона  розповсюдилася і у  країнах  Латинської Америки  та США.

В  Україні за радянських  часів, особливо в 70-ті  та  80-ті роки,   в великих  містах активно  створювалися  та  діяли  житлово-будівельні  кооперативи  в  тому  числі і  молодіжні,  які  також  впевнено  можливо кваліфікувати  як  осередки  місцевого   самоврядування.  Більшість  з  них  діють  і  зараз. Досвід їх  роботи є  переконливим  свідченням,  що  самоврядування  місцевих громад і  можливе  і  ефективне і  має  ширитися  надалі.    

Досвід  США   у   цьому  напрямку  налічує  вже  близько 40 років. Американці  переконалися  на  практиці,  що  саме  такі  об’єднання   вирішують  їх  нагальні проблеми   і   вони   є    справжніми  власниками   житла, одержують  частку  у  спільному  майні, зростає  вартість  їх  квартир. 

У  Росії  біля  витоків  процесу  створення  ОСББ  стояла  Москва,  де  вже  у  1992  році  об’єднання   мешканців   існували  в  різних  організаційно-правових  формах. А з 1994  року,  коли  інформація  про  об’єднання  власників  житла  стала розповсюджуватися, ОСББ  з’явилися  і  в  інших  містах. Створення   товариств  власників   житла  у  російських  містах  виникла   з  ініціативи  як  місцевих   органів   влади,  так  і  безпосередньо  мешканців. Зараз,  так  як  і  в  Україні,  у  Росії  існує  законодавча  база,  що  регулює  діяльність  об’єднань   власників  житла.

Отже,  історично  так  склалося  і   беззаперечно  можна  констатувати,   що  будинок   сьогодні  -  це    не  тільки   частина  житлово-комунального  господарства,  це   ще  й  первинний  елемент   громадянського  суспільства.

В  нашій  країні  в  2006 році  розпочалася  глибока  цілісна  реформа   житлово-комунального  господарства. Розпочата була  вона   переважно з  ініціативи  центральної  влади. Але  ще  до  цього,   з  2002  року,  на  підставі  Закону  України  «Про  об’єднання  співвласників  багатоквартирного   будинку»,  в  містах і   селищах  нашої  держави  почали  створюватися   такі  об’єднання.  Досвід  свідчить, процес цей  не  простий,  потребує   концентрації  і   консолідації   зусиль  влади  на   всіх  рівнях   і   найперше, і  це  є найголовнішим - об’єднати  зусилля,  ініціативу   громадян  в  їхньому   бажанні  взяти  управління  будинком   де  вони  мешкають у  власні   руки  і    таким   чином  навести  порядок  у  ньому, місцях  загального  користування, на  прибудинкових  земельних ділянках. Крім цього, нагальним питанням  є  реальне  утвердження  цих  об’єднань,  зміцнення   їх  матеріального  і   фінансового   стану. Досягти ж цього  без  дієвих   механізмів  і   можливостей  з  боку  персоналу  об’єднань  не можливо. 

Віктор  Бичихін,  навчаючись  в   аспірантурі  і  працюючи  над  своєю  дисертаційною  роботою,   мав   нагоду власно  вивчати  цей  досвід. Особисто багато  зустрічався   з  представниками  влади  в  містах,  селищах, керівниками  самоврядних об’єднань майже  в  кожному  регіоні  країни. Зрушень  на  краще  дійсно  багато. Є  дуже   багато  цікавих  напрацювань, які  безсумнівно  потребують як   і  підтримки  так  і  подальшого  поширення. Але  існують  і  проблемні  питання,  які  загалом   є   системними  і   їх   рішення  може   бути  тільки  на  основі   тісної   співпраці та  зацікавленості громадян – власників  помешкань   і  влади. Не  тільки  місцевої,  а  також  центральної. В  цей  час  ним було  зібрано та  систематизовано багато різних  слушних   пропозицій  від  представників   різних  сторін  щодо  змін  на  краще,  поліпшення  діяльності  об’єднань,  реального  втілення  в  життя  законодавчих  норм стосовно ідеї  самоврядності  місцевих  громад.

Цікаво,  що, особливо в часі  перед  місцевими  та  загальнодержавними виборами,  представники  різних  політичних  партій  як   і  великих  так  і  тих, що  входять  до  різних  блоків,  вислуховують  від  простих  виборців,  наших  співвітчизників  безліч  зауважень,  які   стосуються   питань  покращення умов проживання  в  наших  помешканнях,  ефективності  комунально-житлових  послуг,   занотувавши  їх,  обіцяють  зміни. Включають  вирішення їх до  своїх  політичних  програмних  положень. Але  з  місяцями, і  навіть  роками,  кожен  із  нас  кардинальних  зрушень  на  краще   не  відчуває. Для  всіх  цих  представників  виникає купа більш важливіших  завдань,  а  ця  проблема  поступово втрачає  для  них  важливість. Хоча в  певні  політичні   моменти  вона може загострюватися,  наприклад,  взимку  в  опалювальний   сезон,  але  швидко гасне. 

  В  противагу  таким  політичним  партіям    ми  рішуче   відкидаємо  пропозиції  різних фінансових  магнатів,  фінансових  китів,  особливо  їх  обіцянок  дати  великі гроші,  спонсорувати  діяльність  тієї  чи  іншої  партії,  з  надією  потім  швидкого  ще  більшого їхнього збагачення. Це  не є шлях  дієвого  і  перспективного вирішення  безлічі проблем, які  мають  кожна  територіальна  громада. І  тому,  спираючись  на  існуючу   законодавчу  базу,  місцеву  ініціативу,  накопичений   досвід,  напрацьовані   науково-теоретичні  дослідження,  а  також  на палкому бажанні  справжніх  зрушень  на  краще сформованого  кола  однодумців,  Віктором  Бичихіним в  2008  році активно  була   висунута ідея  окремої  політичної партії,  яка   б  узагальнила цей  процес  і   скерувала  його  в  русло  дійсно  всенародної  участі в  розвиток самоврядування не підпорядкованого  ніякому  бізнесовому  чи  іншому  «грошовому»  інтересу.

І  як  наслідок   в  жовтні того ж  року  було   зареєстровано  і  розпочала  свою  діяльність в  Україні  Політична партія САМОВРЯДНА УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА. До  ініціаторів її створення  та керівного   складу   ввійшли Віктор  Бичихін – громадський  діяч,  науковець(м. Київ),  Олена Билінська – голова ОСББ «Замок  Лева» (м. Київ), Василь Ставицький – голова ОСББ «Успіх-2007»(м. Київ),  Олексій  Шац – голова ОСББ «Наш  дім – 5» (м. Київ),  Тетяна  Білан – голова ЖБК «Атек»(м.Київ)  та  ще  більше  ніж  півсотні  керівників  ОСББ,  ЖБК, органів  самоорганізації населення (ОСН)  і  інших  представників  територіальних  громад. Метою ж  партії є  сприяння  побудові  в Україні   демократичного  суспільства,  сприяння  забезпеченню   сталого  й   збалансованого  соціального-економічного  розвитку   регіонів,  участь  у  виборах   та  інших  політичних   заходах.

Основною  ланкою  в   здійсненні  проголошеною  партією мети  є  територіальні   громади  - первинні   об’єкти   місцевого   самоврядування. Дбаючи  про їх  всебічний  розвиток,  домагаючись  в їх діяльності  наближення  до  найкращих   світових  стандартів,  партія   таким  чином  буде  складатися  в своїй  більшості   з  представників таких  громад,  носіїв та активних   захисників  самоврядної  ідеї  і  на  цій   основі   відстоювати  вирішення  проблем,  які  накопилися  не  десь  там  взагалі, а  конкретно  у   наших  помешканнях,  біля  них  і  хвилюють  нас  щодня,  а  не  так  як нам   звикли  обіцяти.

Загалом  Політична  партія САМОВРЯДНА УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА» це  кожний  із  нас – громадян  України,  що  мешкає  в  селі  чи  місті  в  багатоквартирному  будинку,  має  квартиру,  будинок  у  власності  чи  на соціальних  підставах,  дбає про  добробут,  чистоту,  порядок,  безпечне  для свого життя  та  здоров’я  перебування  в  ньому,  ефективне   використання  коштів,  сплачених  ним  за  утримання  та  надання  житлово-комунальних  послуг,  загально цільовий   благоустрій  прибудинкових  ділянок. Ми  і  тільки   ми  маємо  подбати щоб  наше  наболіле не було  простими  політичними  гаслами-обіцянками,  предметом  політичних  маніпуляцій   в  боротьбі  за   виборчі  відсотки  тих  чи  інших  великих  партій.

Згуртувавшись  в  політичну  партію  та об’єднавши  свої  зусилля,  спираючись  на  її  підтримку,  але в  першу   чергу  на  підтримку  місцевих  громад,  конкретних  їх  членів – мешканців,   будь-який  авторитетний  серед  місцевих  жителів  представник  громади  в  змозі   буде,  для  відстоювання  інтересів  громади,  під  час перевиборчих  перегонів  висунутися  в  депутати в  місцеві,  районні,  обласні  ради,  чи  до  Верховної  Ради України  та успішно подолати виборчі  перегони. Партія  зацікавлена  - для  того щоб  сподівання  кожної  громади  були  не  марними,  до  влади  на  всіх   рівнях   прийшли  не  заїжджі  гастролери   з  торбами  обіцянок,  а  люди відомі серед  нас,  громади  і  є такими  як  і ми – переважна більшість  нас  співвітчизників,  яких  ми  знаємо,  довіряємо  їм  і   твердо  віримо   в   них  на  підставі не обіцянок-слів, а вже  зроблених  ними  конкретних  справ. Таке  не  купується  і  не продається,  не міняється  на  пригоршню  тієї   чи  іншої  крупи,  гнилого  збіжжя,  а  тим  паче  пляшку.

Зараз перед  партією  стоїть  відповідальне  завдання: донести  свою   мету до  кожної  територіальної  громади  в  кожному куточку   України. Якщо  кожний   із  Вас,  хто  поділяє  такі  думки,  згуртується  навколо  цієї  ідеї,  навколо  нашої  партії,  не  за  конкретні  дивіденди,  а  заради  реальних,  конкретних  зрушень, змін  на  краще  навколо  себе,  поруч  себе,  ми  всі  разом матимемо  і  політичну  і  іншу  силу,  щоб  досягти  своєї  мети. Давайте  кожний  із  нас  не  будемо  сподіватися  на  когось,  а  спираючись  на  свої  власні  сили  і  можливості,  підтримаємо   самі  себе. Партія «СУД» пропонує  механізм  самореалізації для  кожного  громадянина  України в  розбудові  на  краще свого  села,  селища,  міста.

Наведемо  порядок  навколо  себе, у  власному  будинку і   громадою побудуємо міцну, квітучу державу за  загально  визнаними  європейськими  принципами!

 

 

 

 

 <<Вверх

сайт розроблено компанією создать сайт